СМС: Привітання Коханому

В цей день святковий
Тобі дарую
Своє кохання,
Свою любов я,
Свою я ніжність
Віддам тобі я,
Мій любий муже,
Мій милий друже

Даруй мені своє кохання,
Даруй себе, даруй любов,
Даруй увечері і зрання,
Даруй опівдні знов і знов.
Даруй навік той скарб безцінний,
Тримати його в руках своїх,
І в щасті, майже Богу рівний,
Я ниць паду до ніг твоїх.

З прекрасним днем народження вітаю,
Щастя і радості тобі бажаю,
Не напитись сильно, але погуляти,
вірних друзів багато мати.
Бажаю кохання та любові
вiд близьких, друзів, родини,
i коханої дівчини!

Мої думки в незвичнім плині
Мов ноти стеляться, летять
Вони сплітають павутиння
Під серця стук й дихання такт.
Все так раптово, навіть швидко
Як літній дощ в спекотний день,
Так несподівано, нестримно,
Та ні ж, сплановано день в день.
Зірки на небі мерехтіли
Вони спадали нам до ніг
Їм мабуть також нетерпілось,
Щоб посміхнулись ми й до них.
Я не боюсь тобі зізнатись,
Можливо в котре, хоч й тремчу,
Заглянь лиш в очі і побачиш -
Як щиро я тебе люблю!!!

Радій життю, бо і воно радіє, хоч і втомилося від наших "Ах" та"Ох",
Радій, бо і для тебе половіє пшениця, що дощами влиє Бог.
Ти попроси у долі, хай не каже твою адресу злобі і журбі,
Нехай до твого серця шлях проляже,
А ним прийде, хто дорогий тобі!

Хай з подихом холодної зими,
Приходить щастя, стукає в віконце,
І ти його у душу пропусти
щоб зігрівало наче сонце,
Хай день дарує усмішку тобі,
а вечір затишок й палке кохання,
І щоб завжди в твоєму крузі,
була любов і вірні друзі!!!
Солодкий щем твого цілунку
Я відчуваю на устах,
Ти, наче вільний гордий птах,
Несеш мені п'янкого трунку.
Лиш гаразди ти май від долі,
Врожайним був аби твій лан,
В житті будь не слуга, а пан,
Живи, як птах стрімкий, на волі.

Моя душа як сад весною
До сонця квіт свій простягає,
Вона лиш сповнена Тобою
Життя у собі відчуває

Дві речі між людьми найбільшого вартують,
Життя й кохання - тіло і душа.
Без духа тіло - прах, його вітри роздують
Й знаку не стане, заросте трава
Так без кохання і життя тьмяніє
Як лист осінній піде в небуття
Щасливий той, хто зрозуміть зуміє
Що лиш Любов - продовження життя.

Я стану солодкою мармолядою, щоб ти мене скуштував;
Я стану найбільшою в світі принадою, щоб ти мене всюди шукав;
Я стану ласкавим травневим сонечком, щоб ти мене завжди чекав;
Я стану пухнастим сіреньким котиком, щоб ти мене завжди кохав!!!

У цей прекрасний день ясний
Приношу я тобі вітання
А ці сніжинки що летять
Нехай дарують щастя та кохання

Мені казати ніяково нині,
Холоне кров від відчуття розлук,
Та я тримаю серце наче в скрині,
Від дотику твоїх жаданих рук.

Так важко іти..
І так легко радіти!
Так важко кохати...
І так легко любити!
Так важко змовчати..
І так важко сказати!
Так важко на тобі
Почуття закривати...
Так легко дивитись!
І так важко всміхнутись.
Так важко одній на зад оглянутись...

Ти з’явився в моєму житті,
І я серце для тебе відкрила,
Ти завжди доводив мені,
Що я лиш твоя і єдина...
І відчув ти, я вірю, мене...
З поцілунком тебе ж покохала!
І, тримаючи руки твої, розумію –
Цього світу для нас буде мало...
Ти цілуєш із дотиком вій,
Розумію, що це в мене вперше,
Що люблю, як ніколи, повір!..
Моє серце тобі не збреше.
Відчуваю тебе через погляд.
Через очі тебе відчуваю.
Ти навіки залишишся мій,
Я тебе лиш одного кохаю!

Чому кохання стало поміж нами?
І ти мене так сильно полюбив?
А я чомусь пішла шляхами...
І ти мене навіки загубив...
Хоч так любити я хотіла,
Того хто любить лиш мене,
Але чомусь не полюбила.
Прошу тебе, пробач мене!
Можливо, я боялася кохання
І втратити себе поміж гріхів...
Чому тоді я не горіла,
Коли мене ти сильно полюбив?
Чому не плакала в прощаннях?
Чому не плачу я тепер?..
Можливо, все це не кохання?..
А що ж?.. Просте зітхання...
Воно було – тепер нема.
Пробач мене, я не твоя.